я
  • sk_alla

Карпаты. Горганы. Хребет Пишконя.

Нагрянувший в этом году COVID разрушил все наши дорожно-походные планы на весну, а потом и на лето. И когда все уже адаптировались и вместо заграниц с отчаянным энтузиазмом взялись поднимать отечественный туризм, я впала в какой-то анабиоз, и сидение дома стала воспринимать как норму. Я уже была готова просидеть так до конца года, но тут нарисовался поход в горы – мои любимые Карпаты. Да к тому же место, где я ещё не была – хребет Пишконя.

Надо ехать, решила я, а то ведь так можно не то что засидеться, а в домашнее растение превратиться.

И вот я выбралась... из дома, из города, из оцепенения!

_DSC4064-11

Collapse )

Что посмотреть в Киеве. Архангело-Михайловский Зверинецкий пещерный монастырь.

Кое-кто из друзей уже заметил, что я принимаю участие в « Творческом приключении #блогерскаяосень». Подразумевалась, что участие в этом блогерском марафоне, так сказать, расширит горизонты моего журнала новыми темами и друзьями, а возможно, даже, что-то изменит в жизни вообще. 

Новые друзья у меня, действительно, появились и это здорово. С темами пока сложнее. И с жизнью.) Всё так же ожидаю, когда нас выпустят на волю из коронавирусного заточения и продолжаю гулять по Киеву. И продолжаю рассказывать здесь, как проходит моя осень.)

Архангело-Михайловский Зверинецкий пещерный монастырь находится на Печерске и соседствует с ботаническим садом. Пещеры монастыря являются памятником археологии национального значения. Пару лет назад я заглядывала на него из-за забора ботанического сада, а вчера побывала там впервые.

Соборный храм во имя иконы Божией Матери и входные ворота.
Соборный храм во имя иконы Божией Матери и входные ворота.
Collapse )

Что посмотреть в Киеве? Музей истории туалета.

Чтобы посетить музей нужно иметь примерно 1 час свободного времени, 120 грн., чтобы заплатить за полный и 60 грн. за льготный билет, и желание от метро Кловская пройти всего около 500 метров, но прилично в горку.

В виде бонуса по дороге вы познакомитесь с улицей Печерский спуск — я, например, побывала на на ней впервые. Улица эта появилась в Киеве примерно полторы сотни лет назад, но застроена, преимущественно, домами второй половины 20 века. 

«Башня № 5», часть комплекса оборонительных сооружений «Киевская крепость». Фото из Википедии.
«Башня № 5», часть комплекса оборонительных сооружений «Киевская крепость». Фото из Википедии.
Collapse )

(no subject)



В одному з попередніх постів я трохи розповів про батьківщину Марусі Богуславки. За версією П. Куліша вона ж - султанша Хатідже Турхан.
Сьогодні ж розповім про батьківщину іншої відомої султанші українського походження - Роксолани (чи Роксоляни) (1505-1561), про яку вже детельно писав тут - https://taras-palkov.livejournal.com/46815.html. Мова йде про містечко Рогатин, що на Івано-Франківщині – ймовірне місце народження й життя її до полону (бл. 1520 р.). Найбільш імовірна версія походження стверджує, що народилась вона під іменем Насті Лісовсьскої в родині місцевого рогатинського священика.
Collapse )

Бурштин. Костел тринітаріїв.



Недавні мої пости про Стамбул з навіяними Роксоляною, Байдою Вишневецьким, Марусею Богуславою, українськими невольниками (https://taras-palkov.livejournal.com/46115.html) темами заставили мене пригадати мої вже давніші поїздки по Україні місцями, з цими сюжетами пов’язаними. Крім Богуслава (про це місто був мій минулий пост) пригадалося також містечко Бурштин, що на Івано-Франківщині, у якому знаходиться цікавий костел св. Трійці з розписами на «турецьку тему», які чомусь до сих пір не тільки у livejournal, але й будь-якому іншому українському інтернет-ресурсі ніде не фігурують. Тому сьогодні буду намагатися заповнити цей пробіл. Але перед тим, як ці розписи показати, треба розповісти про передумови їх виникнення, зокрема про тих, завдяки кому і був збудований костел св. Трійці в Бурштині – про монахів-тринітаріїв.

Collapse )

Богуслав



В минулому моєму пості про Стамбул, описуючи Гарем (https://taras-palkov.livejournal.com/46115.html), я згадав, що чотири українки були свого часу турецькими султаншами. Крім усім відомої Роксолани, ще однією видатною султаншою була Надія з-під Хотина (або Хатідже Турхан) – дружина султана Ібрагіма І (1615-1648) та матір султана Мехмеда ІV (1642-1691). На думку Пантелеймона Куліша саме вона була прототипом героїні української народної думи – Марусі Богуславки. Це припущення заставило мене заглянути до фотографій 10-річної давнини й розповісти сьогодні про славне місто на Київщині – Богуслав, з якого й походила легендарна Маруся. До сих пір дивуюся, як місто з такою назвою не перейменували в радянські часи?!

Collapse )
  • v1snyk

Літо південного краю

Темними квітневими вечорами, які цього року були темними не тільки в прямому, а і в переносному сенсі, я, однак, ще не розгубив залишків оптимізму, що хоча б у другій половині літа хоча б по Україні можна буде подорожувати. І спланував собі десятиденну відпустку (потім накинув ще день) по Херсонській області із заїздом у Запоріжжя. Думав накидати ще пару варіантів у інші регіони, та все не вистачало часу. Влітку на горизонті замаячив навіть деякий закордон, із небагатим вибором між Туреччиною, Албанією та ще декількома і тестом при в’їзді. Хоча ні, можна без тесту. Але при поверненні треба, або самоізоляція. Та ні, не треба. Хоча стійте, таки зробіть тест і привезіть п’ять волосин з гриви незайманого єдинорогу.

Collapse )
  • v1snyk

По периметру Тернополя, частина 1. Не без телепортації

У моїх нескінченно довгих і нездійсненних списках цікавих для відвідування місць уже давно «прижилось» кілька точок навкруги Тернополя. Але зазвичай я добираюсь до цього обласного центру уже під вечір і з убитими ногами, так що сил залишається тільки роздобути десь вечерю та доповзти до вокзалу. Тому вирішив спеціально на них усіх виділити окремо день, а то так і житимуть у планах вічно.

1. Почав із села Байківці, куди добиратись найменш зручно. Принаймні, якщо автобуси туди й ходять, то в інтернеті про них нічого не знайшов. Отже, треба доїхати до східного краю Тернополя (мікрорайони там називаються оригінально: Аляска, Тинда, БАМ, Канада) і пройти до цілі ще кілометри чотири через суміжні села.

Collapse )

Частина 2