archervarius (archervarius) wrote in ua_travels,
archervarius
archervarius
ua_travels

Автоподорож Київ - Одеса - Білгород - Вилково. День 3 і останній.

У попередніх серіях: команда автомандрівників на червоній "Славуті" за два дні досягла приморської перлини, пройшла підземними дорогами партизан, побачила Французький та Приморський бульвари, заблукала на темних припортових дорогах та зупинилася у темному лісі.

Наступного дня вони побачили, як з виноградного соку роблять вино, скуштували домашньої бринзи, підкорили стіни найбільшої в Україні фортеці та проїхалися по одній з найгірших доріг.

Image Hosted by ImageShack.us

...О 9 ранку піднялися, доїли останні бомжпакети і рушили на Вилкове. 40 кілометрів дороги долали півтори години - такого паршивого шляху я давно не бачив. Після с.Приморського почалися неозорі дунайські плавні - комиші, де-не-де вода, болота і птахи. Здавалося, в кінці дороги через плавні буде якесь маленьке село... аж ні! Вилкове виявилося цілком пристойним містечком.

Image Hosted by ImageShack.us
Наче після бомбардування

Про місто чув суперечливі відгуки: від захоплених до негативних. Назва "українська Венеція" зразу відгонила нахабною рекламою, але опис природних цікавинок приваблював. Що лякало - монополія агенства "Пелікан" на туристичні послуги.

Image Hosted by ImageShack.us
Дунайські плавні

Як виявилося, "Пелікан" все ж працював на совість: уже на в'їзді до містечка біля стенду з фотками природи (такі бувають у всіх південних містах) сиділа дівчина, яка розповіла про види прогулянок та екскурсій і викликала провідника на скутері, який допоміг дістатися бази, захованої в нетрях Вилкового.

База - шматок відгородженого берега з упорядкованим газоном та лавками. Є магазин з помірними цінами та їдальня (якщо не помиляюся, лише для організованих груп). З бази безперервно відправлялися люди на плавзасобах різного розміру (від великого прогулянкового судна до швидкісних човнів). Нашому економ-варіанту, судячи з прайсу, мало що світило. Але вдалося вдало скооперувалися з самодіяльними туристами з Москви та Харкова і взяти човен. Чотиригодинна прогулянка на нульовий кілометр обійшлася по 100 грн з рильця (85 грн екскурсія, всього 760, і плюс 15 грн за вхід до заповідника). Втім, є екскурсії приблизно по 200 грн з їжею, відпочинком і питвом. Якщо прямуєте в прикордонну зону, слід мати документ або знати дані (хоча журналістське свідоцтво всіх влаштувало).

Image Hosted by ImageShack.us
Човен впевнено розтинає дунайську воду

Нульовий кілометр - місце, де Дунай впадає в Чорне море, за 16 кілометрів від Вилкового. Шлях туди веде через дунайські плавні. Спочатку пливете Анкудіновським руслом мимо острівців, де, за словами провідника (загорілого пацанчика років 18-ти), місцеві жителі мають дачі.

Image Hosted by ImageShack.us
Майже Венеція

Канал широкий, на островах по обидва боки - скромні хатки, подекуди криті очеретом. Провідник розповів, що на одному з таких островів - реабілітаційний центр, де лікують наркоманів. Логічно, і куди ти дінешся з острова. Біля кожної хатки - причал з човнами (великими, переважно моторними). На одному з причалів табличка "Вино" - думка "сплавати по пляшку" виглядала екзотично.

Image Hosted by ImageShack.us
Заготівля очерету

Місцеві мешканці активно рибалять в рукавах і косять очерет. Вигідний ресурс: абсолютно безкоштовний, сам росте, не потребує догляду і його неможливо "по-хижацьки винищити" - наступного року знову виросте. Як пояснив провідник, його потім відправляють в Голландію дахи робити.

Image Hosted by ImageShack.us
Цій хатці більше 100 років

Згадався Котляревський, який був у дунайських плавнях:

Стояв у неї на городі
В кострі на зиму очерет;
Хоть се не по царській породі,
Та де ж взять дров, коли все степ;
(палац Дідони з "Енеїди")

Image Hosted by ImageShack.us
Журавлиний клин

Човен повільно (за півтори години) долає плавні, які вже встигли добряче набриднути і ми наближаємося до острова нульового кілометра. Провідник попереджає: не купатися, силні підводні течії. Пейзаж типовий для берегів Бесарабії: пісок і ракушки. Але вдалині видно, як мутно-жовтна річкова вода переходить у колір морської блакиті. На острові проводимо біля півгодини, пройшловшись берегом. Всі туристи дружно фоткаються біля знаку "0 км". За улюбленою байкою екскурсоводів, слід пройти через нуль, щоб "обнулити" гріхи і додати нуль до зарплати. Поки публіка розважається, ми дивимося, як річка стає морем, як пролітає над головами клин чорних журавлів... По берегу стоять корчі, на кожному причіплено великий червоний конус - знак кордону.
Image Hosted by ImageShack.us
Екіпаж на кінцевій точці

Шлях назад веде по іншому каналу - повертатися так довше, але майже немає вітру. Хвилі заколисують, і подрімати - єдиний спосіб згаяти дві нуднуваті години поміж комишів. Свіже повітря і сонце роблять своє: на берег виходжу свіжий, як після доброго сну.

Image Hosted by ImageShack.us
Узбережжя крупним планом

Оптимізаційні поради: до нульового кілометра краще їхати на швидкісному катері та з гідом, не зайвим буде додати і водну прогулянку містом. Але на "індивідуальну" співпрацю у жваві дні особливо розраховувати не варто - у "Пелікана" обмежена кількість плавзасобів і персоналу. І нагадаю: Вилково - прикордонна зона, всі чорни - з номерами, присутність власника обов'язкова, тому приїжджати зі своїм гумовим човном немудро.

Image Hosted by ImageShack.us
Шлях екскурсії

Під час екскурсії на нульовий кілометр слід взяти одяг від вітру, бажано - плеєр, бажаючим - сигарети і пиво, бо зворотня дорога досить нудна. До речі, в човні не укачує.

Image Hosted by ImageShack.us
Єрик - канал у місті

Після човна прогулялися містом - видно кілька великих храмів та магазинно-кафешкова архітектура часів застою. В парі з сонцем вони створюють настрій "Королеви бензоколонки". Найбільше привертають увагу єрики - канали між будинками, схожі на маленькі вулички. В них "припарковано" човни, а поверх перекинуто кладки та місточки. Не Венеція, але дуже своєрідний урбаністично-природний комплекс..

Image Hosted by ImageShack.us
Тече річка невеличка, схочу - перескочу

Час рушати назад. Знову півтори години по вийобинах, і ми повертаємося на трасу Е87, М15 (дорога посередня, але після вилковської - автобан). Назад їдемо прямо по трасі, яка виходить перед Одесою.

Вечеряємо у придорожній кафешці і із здивуванням виявляємо, що тут говорять на подільському діалекті української мови - десь як у Ямполі чи Піщанці. Борщ з курятиною, сметаною та з домашнім хлібом - неймовірне задоволення)

Фішка траси в тому, що її частина проходить територією Молдови. На диво щедра Україна пропонувала Молдові купити цю ділянку, але віз і нині там. А щоб самохідні вози швидше рухалися, діє дуже своєрідний порядок. На кордоні стоїть повноцінний український блокпост з цуциками і псами у формі. Водій зупиняється, йому вручають талон з часом в'їзду та кількістю пасажирів у машині під чесне слово не зупинятися в Молдові. Натомість блок-поста братньої країни немає. Авто долає десяток кілометрів молдовської території і на виїзді віддається талончик.

Image Hosted by ImageShack.us
Придорожній краєвид

У Молдові відразу помітно, що рівень життя нижчий, ніж в Україні - будинки бідніші та брудніші. По трасі їдуть здебільшого українці, які спиняються на придорожній базарчиках.

Ми вискакуємо з траси уже перед Одесою і беремо курс на Київ. Близько одинадцятої ночі минаємо Умань і постає питання: намет чи доза енергетиків і Київ? Вибираємо зі смаком кока-коли і прямуємо вперед, розважаючи водія балачками, щоб не заснув.

О 2 ночі закінчується авторейд Київ - Одеса - Шабо - Білгород-Дністровський - Вилково - Київ. На спідометрі 1620 км, всі живі, відносно здорові та дуже задоволені) 

З організаційного боку мандрівка вийшла дуже вдалою: оргвнесок в 600 грн з рильця покрив усі витрати. Оптимально було б скластися по 800-1000, щоб мати можливість повноцінно харчуватися та замовляти екскурсії без заглядання у гаманець. Проте порівняно з самостійним (не автостопом) пересуванням та замовленням турів вигода дуже велика. Якби дорога зайняла ще день, було б добре спинитися в мотелі чи на турбазі та помитися (або й провести одну ніч не в спальнику, а в ліжку). Але за співвідношенням "ціна/якість" рейд вдався шалено позитивним.
Tags: Вилкове
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments