Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote in ua_travels,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha
ua_travels

Пізнаємо Рівненщину.День II.Ч 1: Новомалин + Межиріч

Продовжуємо нашу поїздку територією Рівненщини...


Ось так починався ранок нашого другого дня поїздки.Нічого особливого,подумаєш-схід сонця...але ж признайте-красиво!Оскільки синоптики передавали грози-я з надією вдивлявся у небо-чи це ще темно через ранкові сутінки,чи це вже дощові хмари набігли з самого ранку?

Ось так з надією і терпінням дочекався сходу сонця,воно не забарилось-поважно випливало з-за горизонту,здіймаючись все вище і вище,даючи нам надію на хорошу погоду..

Червоне,стигле,трохи заспане і по ранковому лагідне-не палило а лиш засліплювало такі ж заспані мої очі,сліпило через обєктив фотоапарату і без нього,дозволяло на декілька секунд затримати на собі погляд,а потім добрих пять хвилин кліпати,відходячи і ловлячи рожевих "зайчиків"...

Надворі з кожною хвилиною ставало все ясніше-день потроху набирав обертів...
  Пригадавши слова однієї  пісні: "Раз уж солнцу вставать не лень и для нас значит-ерунда..." ми остаточно попрощались з нічним,а заодно і ранковим сном.

Вмившись і поснідавши,зібравши палатку і попрощавшись із місцем ночівлі ми рушили назустріч новому дню...

Новомалин-у минулому-Глухів,-перші відомості про поселення сягають кін.14ст.Саме тоді Владислав Ягайло подарував цю місцевість князю Свидригайлу,де останній і замок побудував і місцевість Глухнями назвав.А пізніше й сам розщедрився-замок разом із землями  подарував шляхтичу Олиферу Єло-Малинському.Такий от княжий жест.
Новомалин.Одна із збережених веж

У 1590 р. Вацлаву Єловичу-Малинському королівським привілеєм дозволено осадити в його маєтку Глухах місто під назвою Новий Малин, проводити тут ярмарки і встановити магдебурзьке право.

Іже у XIV ст. на пагорбі,був побудований замок- обведений ровом з водою, мав п’ять наріжних п’ятигранних башт, які були з’єднані мурами, в’їзну браму і міст через рів.Скромненьким напевне був-от і вирішили його розширити і перебудувати вже на поч.15ст.
Новомалин.Руїни

У XVI ст. Ян Малинський перейменував поселення в Но­вомалин і вже рід Малинських продовжив розбудовувати комплекс -в XVII ст. почали перебудову замку, доповнивши його барочним палацом.
Новомалин.Руїни

 Палац розташували уздовж південно-східного боку замку. Його зовнішня стіна була оборонною та з'єднувалася з стінами замку. Прямокутний в плані, двоповерховий. На сьогоді перекриття зруйновані й лише в трьох приміщеннях першого поверху збереглися хрестові зводи. Товсті стіни палацу прорізані прямокутними вікнами. Споруда має склепінчасті підвали в декількох рівнях. Поруч була кухня, декорована неоготичному аркадою.
Тепер до палацу ходять далеко не князі і вельможі,а прості домашні кози,правда скачуть по руїнах із спритністю гірських)
" І хто тут знову вештається?"

У кінці XVIII ст. новомалинський маєток стає власністю Сосновських,які продовжили його роз­будову, зокрема звели будинок уздовж західного муру, реконструювали північну наріжну башту, перетворивши її в каплицю.При них замковий ансамбль набув рис світської архітектури і вважався одним з найкрасивіших магнатських резиденцій на Волині.
Новомалин."Інтерєр" палацу

Сьогодні новомалинський замок являє собою нагромадження руїн, за якими можна виявити певну планувальну систему. Всі будови, у тому числі і більш пізніші, розташовувались навколо невеликого дитинцю на невисокому пагорбі. По периметру пагорба не невеликій відстані один від одного були влаштовані п’ятигранні в плані кутові башти, пов’язані пряслами кріпосних стін. Внаслідок у розвитку цієї кільцевої системи у зовнішніх стін були виконані добудови: палац, флігель, каплиця, господарський корпус – все з використанням старих основ стін.
Новомалин.Руїни замкової каплиці

З п'яти веж частково зберіглося три: південна, західна і північна. Фрагменти останньої видно в основі каплиці, яка помітно виділяється і самобутністю вигляду, і ступінню своєї збереженості.
Новомалин.Руїни

І знову кози...

 Каплиця побудована в неоготичному стилі, її цокольна частина - залишки оборонної вежі. У плані квадратна, внутрішній об'єм круглий. Виходить обсягом за лінію оборонних стін. Кожен з чотирьох фасадів прорізаний одним вузьким стрілчастим вікном, а поставлені на зовнішніх кутах високі круглі башточки, розкреслені лінійним рустом, нагадують готичні пінаклі. Інтер'єр каплиці був прикрашений різьбленням по мармуру, виконаної скульптором О. Сосновським (початок XIX ст.).
Новомалин.Одна із збережених веж

Каплиця була зведена в XVII столітті ще при Малинських , чим і пояснюється незвичайність її п'ятикутового плану-родовим гербом Малинських була пятикутна зірка.
Новомалин.Руїни замкової каплиці

Новомалин.Руїни замкової каплиці

 Романтично прикрашену псевдоготичну деталіровку і п'ять високих башенок по кутам з гострокінцевими шпилями каплиця отримала на початку XIX ст. Автором "перевтілення", можливо, був сам власник маєтку – скульптор Томаш-Оскар Сосновський (1810-1888). Його скульптурні роботи прикрасили інтер'єр каплиці. Одна з них «Мадонна з немовлям» - представлена сьогодні в експозиції Острозького державного історико-культурного заповідника.
Новомалин.Панорама комплексу

 Для житла замок використовували до 1939 р. Під час Другої світової війни замок зазнав значних руйну­вань. Збереглися рештки стін західної і південної двох'я­русних башт, фрагменти муру між баштами, руїни палацу та каплиця, які й визначають Новомалинський замок як пам'ятку оборонної архітектури ХІV-ХVІІ ст. Волині.
Новомалин.Руїни

Новомалин.Руїни

Біля підніжжя замку раніше був парк від якого збереглося лише кілька старих дерев та зарослі кущів(вже напевне сучасні).
Як відомо із окремих джерел-під час операції "Вісла" тут утримували переселенців.
Новомалин.Руїни замкової каплиці

Вежа-каплиця і на сьогодні дивує і симпатизує своєю витонченістю і гармонією,от дивишся на неї-ніби звичайна чотирикутна споруда,а заходиш всередину,піднімаєш голову і немов у дно криниці дивишся-небо проглядає через абсолютно круглий отвір,а підпирають це ж саме небо не чотири а пять колон(насправді-шпилів)...
Погляд вверх..

Неба синь..А може тут портал?

На одному із шпилів знайшов своє місце небесний мандрівник і спорудив своє житло,значить-життя продовжується і якщо руїни цьому сприяють,-значить вони ще не зовсім руїни!
Лелека на вежі
 
Ідеальне місце для житла

А от кози виявились негречними,-в момент останньої фотосесії вони всі дружньо повернулись до нас ... хвостами.Ну не хочуть то й не треба!
От вже ці "моделі")

Новомалин.Прощання із замковою каплицею
 
 Робимо останні кадри "символу туристичної Рівненщини" і покидаємо Новомалин-попереду 8 км "євротраси" по старій бруківці яка надає дорозі колориту і перетворює ці 8 км у цілих 30...
Символ туристичної Рівненщини

Справа від нас показались купола Свято-Троїцького чоловічого монастиря.

Ось вони,поближче,значить-підїжджаємо...На передньому плані -озеро,доречі,ввечері першого дня(коли ми шукали нічліг) тут купалось досить багато людей.
Гармонійне поєднання архітектури і природи

Межиріч-село знаходиться за якихось чотири кілометри у східному напрямку від Острого,між річками Збитенкою та Вілією.У цьому колишньому містечку-фортеці із замком, оборонними мурами та вежами зберігся й донині ансамбль будівель Троїцького монастиря-фортеці XV-XVIII століть, Троїцька церква XV століття, стіни та башти початку XVІІ та величезна піч просто неба.Саме все вище згадане і притягує сюди цікавих туристів.І таки дійсно,монастирський комплекс вражає,-своїм розмірами(як для крихітного на даний час,населеного пункту),своєю величчю та й навіть своїм станом-комплекс проходить(а вірніше-закінчує)процес реставрації.
Комплекс Межиріцького монастиря.Вид спереду

Передмістя Острога називають Бельмаж. У цьому слові вгадується французький вислів "белі мадж", що означає "гарне зображення" або "чудовий вид". Саме це словосполучення і поситься на язик при спогляданні монастирського комплексу-за ставком на високому пагорбі, що був насипаний вручну, видніються щерблені мерлонами стіни монастиря-фортеці.
Одна із пяти веж кляштору-за сумісництвом-надбрамна дзвіниця

Точної дати заснування цього оборонного кляштору історія не зберегла. Однак достеменно відомо, що Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерської лаври, і вперше згадується у літописах ХІІІ століття.
Надбрамна дзвіниця.Вид із сторони подвіря

Середньовічний Межиріч, як і більшість давніх міст, мав дерев'яний замок. У 1386 році великий князь литовський Вітовт своєю грамотою підтверджує право князя Федора Острозького на Межиріч. Саме Федір Острозький у ті часи був власником місцевого замку. У XV ст. Василь Острозький, зводить муровані стіни фортеці, а його син Іван будує дерев'яну Троїцьку церкву. З невідомих причин дерев'яна церква згоріла і вже в 1454 році розпочинається побудова кам'яного храму Свято-Троїцького у вигляді укріплення замку.
Троїцька церква

І хоча в документах XVІ століття Межиріч згадується не інакше як місто, офіційний статус поселення отримує лише на початку XVІІ ст.
  У 1605 році Магдебурзьке право Межиріча дістає останній представник роду Острозьких князь Януш Острозький. Йому дозволяють будувати тут ратушу, крамниці, лазню, а також двічі на рік влаштовувати ярмарки та щонеділі проводити торги. Монастир Януш Острозький передав ордену Францисканців. Оскільки сам прийняв католицьку віру.
Троїцький монастир.На передньому плані-вежі одного з житлових монаших корпусів,прибудованого до Троїцького храму

У 1612 році за наказом уже краківського каштеляна, Януша Острозького у Межирічі починаються роботи з перебудови замку та церкви на францисканський монастир. З півночі та півдня до храму прибудували два двоповерхових корпуси з келіями. В їх зовнішніх кутах виросли круглі триярусні вежі з бійницями та конусоподібними дахами. Саме вони зробили монастирську обитель схожою на замок. Набіги ворогів змусили Януша Острозького укріпити будівлі неприступними земляними валами. Їх довжина сягала понад 2 кілометри.Одночасно тери-торію монастиря було обнесено мурами з чотирма шестигранними двох-ярусними наріжними вежами. Крім того було зведено надбрамну вежу з заходу, побудовано низку споруд господарського призначення.
Інтерєр храму "змазувався" через постійне ходіння людей

Інтерєр храму "змазувався" через постійне ходіння людей

Інтерєр храму .Стеля

Князь Януш Острозький поблизу межиріцьких мурів монастиря звів собі палац, який до нашого часу не зберігся. Залишилася тільки піч просто неба, де обігрівалися вартові.Велетенська піч просто неба для мешканців оборонного монастиря слугувала і кузнею. А ще у ній варили смолу, яку виливали на голови нападникам. Так ченці обороняли свою святиню. Ренесансний комин, ще так називають монастирську піч, і донині зберігся майже у такому вигляді, як його будували. Не вистачає лише здоровенного чана.
Храм не честь...(?) на подвірї монастирського комплексу

Храм не честь...(?) на подвірї монастирського комплексу

Неподалік комина Заславська Брама — в'їзд у Межиріч зі сторони Заславля, зараз місто Ізяслав, що на Хмельниччині. Нині середньовічні ворота навіть не окраса околиці села. По обидва боки Заславської Брами скромні селянські хатинки,а самі ворота(а точніше-їх руїни)заростають...
Межиріцький Свято-Троїцький монастир

Козацькі війни, що спалахували в Україні, майже вщент зруйнували місто Межиріч. Монастир вцілів. А от від панської резиденції залишився тільки комин. Вціліла і Заславська Брама. Дубенської і слід зник. Свято-Троїцьку обитель війни не зачепили. Більше того, під час фашистської навали у стінах монастиря переховувались місцеві мешканці.
  Межиріцький Свято-Троїцький монастир

 Головним храмом монастиря стала п'ятиглава кам'яна Троїцька церква, яка набула рис оборонної споруди: по верху основного об'єму храму були влаштовані парапети з бійницями для вогнепальної зброї. Тоді ж постаменти куполів були прикрашені орнаментом-плетінкою, виконаним в техніці сграфіто, - як і на монастирських стінах і баштах. Характеру кріпосної споруди додають храму і могутні ступінчасті контрфорси, і високі стрілчасті вікна з готичними білокам'яними переплетеннями.
Стіни комплексу закінчуються цікавими "ластівчиними хвостами".Дзвіниця

В архітектурі Свято-Троїцького храму давньоруські традиції поєднуються з готикою і Ренесансом. Церква видається копією Богоявленського храму в Острозі. Святині подібні за розмірами і плануванням. Бо, припускають історики, ці два храми будували приблизно в один час. На початку XVІІ століття католичка Анна-Луїза Хоткевич закрила Богоявленську церкву в Осторозі. У храмі довгий час не правили службу і тому він зруйнувався, особливо його верхня частина. Було прийнято рішення розібрати Богоявленську церкву, крім північної стіни, а потім заново її відновити. Прототипом для її відбудови служив саме Межиріцький храм, оскільки він за своєю архітектурою і справді нагадує Богоявленську святиню. Суттєва відмінність між двома цими храмами у тому, що Межиріцьку церкву будували з каменю, а Богоявленську з цегли, наголошують історики.
Межиріцький Свято-Троїцький монастир

Зовнішня суворість храму пом'якшується пишністю його внутрішнього оздоблення.Буйне різьблення відрізняє всі три позолочені іконостаси, один з них (XVIII ст.) знаходиться в центральному нефі, інший (XVII ст.) - в південному, а третій (XVIII ст.) - в північному. Ще пишнішим різьбленням відрізняються чотири кіоти (XVIII ст.), розташовані із західної сторони підкупольних стовпів. Велика кількість позолоти, яскравий живопис ікон роблять інтер'єр церкви справді розкішним.
Заславська брама

Заславська брама
  Найголовніша святиня Свято-Троїцького храму — Чудотворний образ Божої Матері "Життєподательниця". “Межиріцька Богородиця” була родовою іконою князів Острозьких. Її привезли від Вселенського Патріарха як подарунок і благословення за вірність і охорону святого православ'я. Цей образ супроводжував князів Острозьких у походах і в родині навіть з'явилося повір'я, що усім своїм перемогам вони зобов'язані заступництву чудотворного образа. В монастирській бібліотеці зберігалася рукописна книга, у якій були описані всі дива, явлені від Святої Божої Матері.
Межиріцький Свято-Троїцький монастир і піч на передньому плані

У 1779 р. був проведений католицький ритуал коронування ікони — на Божу Матір і Спасителя одягнули корони, виготовлені в Римі з золота і дорогоцінних металів. Коли монастир у 1866 році передали православній церкві, імператриця Марія Федорівна подарувала іконі срібний оклад, прикрашений 12 смарагдами. Про чудотворність ікони свідчать вотиви, металеві бляшки, прикріплені з тильної сторони святині. Частково вони збереглися й донині.
Старовинна піч

Старовинна піч. "Інтерєр"

Погляд через арку на комплекс
Численні війни XVII ст. не обійшли стороною монастир: у роки визвольної боротьби українського народу 1648-1654 рр. він був захоплений козаками Богдана Хмельницького і спалений. У 1866 році францисканський монастир був ліквідований, а його Троїцький костел перетворений на православну церкву. Чернече життя у Свято-Троїцькому чоловічому монастирі було відновлене лише у 1991 році. Свого часу при православній обителі діяло Духовно-пасторське училище. Нині тут мешкають лише два десятки монахів. Як і колись, сьогодні монастирський двір обкреслений кам'яними стінами з вежами. Із п'яти веж чотири кутові з бійницями і п'ята надбрамна. У XVІІІ столітті її перебудували на дзвіницю. Від воріт дзвіниці до головного входу в Троїцький храм веде кам'яна відкрита галерея. Свято-Троїцький Межиріцький монастир вважається одним із наймальовничіших оборонних монастирів України.
Межиріцький Свято-Троїцький монастир.На передньому плані-одна з відреставрованих шестигранних веж

Монастир,який завдяки реставрації,та й завдяки своїй архітектурі,більш схожий на якийсь казковий замок,на сьогодні є діючим православним кляштором.
Як бачимо вежі і мури до реставрації мали більш автентичний вигляд,ніж тепер.Зате тепер вони не обвалюються.Стан "до" і "після" можна ще порівняти,так як невідреставрованою залишилась ще одна вежа.
Одна з чотирьох кутових веж монастирського муру

Межиріцький Свято-Троїцький монастир

Побродивши навколо комплексу ми знову повертаємось у храм-зробити поспіхом ще декілька фото всередині..
І вчасно,так як через декілька хвилин забили у дзвони і всюди здійнявся шум і гам-"Владика приїхав!"(а був саме святковий день),і всі віряни(а їх було немало)кинувшись до церква,прямо таки "заштопорили"прохід..Ну та нехай,оглянути все що нас цікавило ми встигли і задоволені залишаємо територію святині...
Інтерєр Троїцького храму

Інтерєр Троїцького храму

Духовенство

Благословення владики
 
При дорозі біля озера самотньо доживає свої дні закинутий млин..

Далі буде..
Tags: Межерич, Рівненська область, замки, монастирі, палаци, храми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 24 comments