Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote in ua_travels,
Андрій Бондаренко
andy_travelua
ua_travels

Седнів

Чернігівщина вже давно стала для мене не менш цікавою, ніж Львівщина чи Тернопільщина. Земля, що залишило багато як дерев'яних, так і мурованих пам'яток як епохи Київської Русі, так і Козаччини, уся дихає давньоруською старовиною і патріархальністю. Седнів поряд з Черніговим та Козельцем - це містечко, яке зібрало в собі усе, чим славиться Чернігівщина. Дерев'яна Георгіївська церква, де знімався "Вій" - еталон українського дерев'яного храму. Воскресенська церква - ідеал українського козацького бароко. Кам'яниця Лізогубів - найстраріша кам'яна будівля на Лівобережній Україні. І ще багато всього: палац Лізогубів, парк з альтанкою з видом на долину Снову, дерев'яні хатки з лиштвами вікон...
Седнів
Седнів (колишня назва - Сновськ) - один з найстародавніх населених пунктів Чернігово-Сіверської землі. Назва походить від річки Снов («сна» — омивати, купатись). Вперше в літопису він згадується у 1068 році в зв’язку з героїчним розгромом дружиною чернігівського князя Святослава Ярославича в 4 рази переважаючих сили половців. В епоху Київської Русі Сновськ - центр Сновської тисячі, що входить в Чернігівське князівство. В XII-XIII ст. Сновськ неодноразово згадується в літопису, як місце міжусобних битв князів.

У ХІІ-ХІІІ століттях Сновськ входив до складу Чернігівського князівства. Був знищений татарами 1239 року. У 50-х рр. XIV ст. місто увійшло до складу Великого князівства Литовського. З XVI ст. має сучасну назву Седнів. Про походження назви розповідає народна легенда: "Спустошливі орди кримських татар напали на Сновськ, та не змогли взяти це місто-фортецю. Татари називали тоді оборонців Сновська «сиднями», що в перекладі з татарської мови ніби означало «злі, хоробрі». Звідси - Седнів.
P5078025

У 1648—1781 роках Седнів був сотенним містечком Чернігівського полку, а пізніше — волосним містечком Малоросійської, потім Чернігівської губернії. 1659 року короткий час існував Седнівський полк. Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів. Саме Лизогуби і сформували архітектурне і історичне обличчя Седнова.
P5078020

У 1690 році почалася розбудова седнівської садиби чернігівського полковника Якова Лизогуба. За його замовленням артіллю майстрів, яка у той самий час будувала церкву Різдва Богородиці, була збудована кам'яниця Лизогубів. Седнівська кам’яниця сьогодні є найстародавнішою мурованою житловою будівлею Лівобережної України.
P5078045

Споруда мурована, одноповерхова, на підвалі; розташована в садибному парку недалеко від краю високого правобережного плато р.Снов. Прямокутний у плані, симетричний, п’ятикамерний будинок є розвитком традиційного типу народного житла - хати на дві половини. Розпланувальна система - анфіладна. Кімнати перекриті циліндричними та зімкненими склепіннями з розпалубками. В інтер’єрі збереглися рештки пічного опалення й численні ніші в стінах.
P5078043

Будинок має високий цоколь і двосхилий дах з трикутними фронтонами на причілках. Зовні стіни розчленовані глибокими арковими віконними нішами.
P5078044

Первісно її дах був укритий ґонтом. У другій чверті XIX століття замість ґанку на головному фасаді збудовано укріплену контрфорсами вежу з ґотичними вікнами, завершену смугою декоративних машикулів та зубців-мерлонів. Такою кам’яницю змалював 1846 року Тарас Шевченко, котрий гостював у тодішнього власника садиби Андрія Лизогуба.
P5078046

Будинок частково зруйновано в 1941-1943 роках під час Другої світової війни. Реставрацію завершено 1967 року. При після реставрації 1967 року в кам’ яниці було відкрито пивний бар, що дуже обурило громадскість. Через деякий час бар закрили і покинули будівлю без хазяїна. За час забуття вона прийшла до зубожіння: було вибито вікна, зірвано підлогу і двері. У 2001 році кам’ яницю було відреставровано силами ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" на честь десятиріччя Незалежності України.
P5078041

Церква Різдва Богородиці (Благовіщенська) споруджена 1690 р. коштом чернігівського полковника Я.Лизогуба як родинна церква-усипальня. Це - мурована дев’ятидільна однобанева церква, виконана в стилі козацького бароко. Церква розташована в центрі селища поруч із садибою Лизогубів і є архітектурною домінантою Седнева.
P5078021

Споруда - симетрична, суворо центричної пірамідальної композиції. Центральна дільниця - двоярусний восьмерик з високою бароковою банею - різко виділяється своєю висотою. Бічні рамена просторового хреста приземисті, увінчані циліндричними склепіннями з розпалубками й укриті наметовими дахами. Між раменами хреста розташовані невеликі низенькі приміщення. Завдяки цьому створюється ступінчасте наростання архітектурних мас до центральної бані. Споруда не має головного і другорядних фасадів. Вона розрахована на круговий огляд, бо стояла, очевидно, посеред площі і крім функції родової усипальні розглядалася ще як храм-пам’ятник.
P5078024

Протягом 1796 - 1814 рр. зазнала перебудов: змінено форми дахів і бані У 1980-х роках проведено реставрацію з відтворенням первісних форм.
P5078040

На початку ХІХ століття на території садиби в старовинному парку чернігівським полковником Е.Я. Лизогубом, сином відомого чернігівського полковника Я.К. Лизогуба, невідомим автором був збудований садибний будинок - невеликий одноповерховий палац.
P5078058-1

Будинок одноповерховий П-подібний, цегляний, під залізною покрівлею. Вікна циркульні. Являє собою житлову будову класичного стилю. На передньому фасаді має центральний і два бокових ґанки.
P5078061

P5078063

На домі у 1950 р. встановлена мармурова меморіальна дошка з написом: “В цьому будинку зупинявся геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко під час свого перебування в Седневі в 1846-1847 рр.”.
P5078062

За радянських часів в будинку Лизогубів існувала середня школа. Будинок охороняється державою як пам’ятник архітектури.
P5078060

P5078064

У 1852 р. Седнів відвідав видатний український поет-байкар Л.І. Глібов. Тут він написав, зокрема, глибоко ліричний вірш “Стоїть гора високая”, який став згодом улюбленою народною піснею.
P5078054

P5078055

Відома пам'ятка Седнова - альтанка, збудована у першій половині XIX ст. Розташована на високому уступі берега р. Снів із береглася в первинних формах класицизму. Споруда з цеглини, обштукатурено, типу ротонди. Вісім колон тосканського ордера підтримують антаблемент, над яким, - півсферичний купол, критий залізом. Колони стоять на різновисокому, відповідно до рельєфу місцевості, цоколі.
P5078056

З альтанки відкривається гарна панорама долини Снову:
P5078042

P5078057

Найцікавіша пам'ятка Седнова - дерев'яна Георгіївська церква у стилі козацького бароко. Вона, без перебільшення є найвражаючим дерев'яним храмом Лівобережної (а можливо і всієї) України. Розташовується на піднесенні урочища Коронний Замок, в центрі древнього городища Сновськ.
P5078028

Храм зведений не пізніше 1747 року без єдиного цвяха. Вважається, що в цій же церкві святили свою зброю перед військовими походами козаки Седнівської сотні Чернігівського полку у 17-18 ст. Довгий час Георгіївська церква був головним храмом Седнова. Пам'ятник значно перебудували в 1852 році.
P5078027

Церква отримала популярність завдяки тому, що тут знімалися головні епізоди популярного радянського кінофільму «Вій» за однойменною повістю Миколи Гоголя.
P5078033

Тут в труні літала панночка:
P5078034

Церква відрізняється дуже великими розмірами восьмикутного нефа з маленькими прибудовами прямокутного зруба бабинця та шестикутного вівтаря. Це цікавий приклад великої церкви-ротонди восьмикутного окреслення.
P5078026

Середній об'єм цього тридільного храму, восьмикутний у плані, має стіни, влаштовані зі значним нахилом до середини. Завершує його єдина струнка баня з двома заломами. Висота храму майже втричі перевищує його ширину. До бабинця прибудовані маленькі зрубики сходів на хори, а до вівтаря - ризниця та паламарня. Дуже гарний інтер'єр храму - просторий і світлий, розкритий догори.
P5078029

Церква дивом збереглася до нашого часу, адже добре відомо, як легко розібрати або спалити дерев'яну будівлю. У 1975 р. в храмі починали робити реставрацію: розібрали прибудований у ХІХ ст. великий бабинець із дзвіницею, замінили деякі спорохнявілі бруси стін, але роботи не закінчили через відсутність коштів (а потрібно було лише 7 тис. крб.). І лише а період Незалежності церкву відбудували і зробили з неї "цукерочку".
P5078031

P5078035

Над бабинцем надбудували дві вежі-дзвіниці:
P5078030

Вівтарна частина:
P5078038

Ліхтарик:
P5078039

Двері і старий надпис на одвірку:
P5078036

P5078037

Місцева школа нагадує гетьманський палац:
P5078068

Старий дуб:
P5078067

Приклади забудови Седнова:
P5078022

P5078023
Tags: Седнів, Чернігівщина, палаци, храми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments