Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote in ua_travels,
Андрій Бондаренко
andy_travelua
ua_travels

Комаргород

Знайти швейцарське шале чи німецький фахверк на українських теренах - задача не з простих. Є два приклади на Волині - Антоніни і Гоща. На Поділлі такий приклад також можна знайти. Йдеться про палац Четвертинських-Балашових у колишньому містечку, а тепер у селі з "міською" назвою Комаргород, що в Томашпільському районі Вінницької області. Стильне архітектурне диво збудовано у ХІХ столітті в дусі швейцарських шале з архітектурні деталями в різьбленому дереві і декоративним фахверком.


Історія виникнення Комаргорода та його засновники - це поки що загадка історії. Різні джерела кажуть різне. Перша згадка про поселення - 1459 рік, коли за однією версією «Географічного словника Королівства Польського» київський князь Семен Олелькович підтвердив право засновника роду великих землевласників Шашкевича на володіння землями в околицях нинішнього Комаргорода. За другою версією Каспер Несецький називає засновником Комаргорода шляхтича Комара-Забужинського.


Судячи з присутності у назві поселення частини "город", Комаргород був укріпленим пунктом. І дійсно, на картах України 1648 р. і Брацлавського воєводства 1650 р., складених Гійомом Бопланом, навколо Комаргорода зображені оборонні споруди. З 1626 р. власниками Комаргорода були князі Святополк-Четвертинські, які ведуть свій родовід з часів Рюрика. При них село набуло статус містечка. Після Зборівського миру 1679 році Брацлавщина була передана під управління Богдана Хмельницького, а Комаргород став сотенним містом козацького Брацлавського полку. На початку XVIII століття містечко знову повернулося у власність Четвертинських. У 1773 р. містечко отримало від власників привілей на проведення щомісячних ярмарків.


І середині ХІХ століття маєток в Комаргороді отримав у власність російський державний діяч, егермейстер "двору його величності" Микола Балашов. Його родина вважалася однією з найбагатший в Росії, їм належали мільйони десятин земель, лісів і надр по всій імперії, а також ряд цукрових заводів. В маєтку оселився його син Петро - гвардійський гусар у відставці, який двічі обирався в Державну Думу від Подільської губернії та був головою дворянства Брацлавщини.


Петро Балашов грунтовно перебудував маєток, переробивши його з укріпленої споруди на панський маєток. Новий палац Балашових отримав витягнуту форму із змінною поверховістю: від одного до трьох поверхів.


Головною особливістю палацу було те, що він був збудований в дусі швейцарських мисливських будиночків - шале та був оформлений різьбленим деревом і фахверком. Оригінальності палацу додали вежі, мансарди і балкончики.










Після революції господарі садиби були вимушені емігрувати за кордон. Сьогодні палац Балашових є одним з корпусів Комаргородського аграрного ліцею. На жаль, більша частина приміщень знаходиться у поганому стані.




Біля палацу збереглося декілька господарських споруд, збудованих при Балашове.







Палац оточує парк, розбудований Петром Балашовим наприкінці ХІХ століття. Господар маєтку полюбляв шпилькові породи дерев. Він розпорядився посадити сосни у парку у такій спосіб, щоб з висоти пташиного польоту можна було розпізнати вензель роду Балашових.


У 1746 році в Комаргороді було зведено римо-католицький костел. У 1779 році його було перебудовано в камені. Після розпуску парафії в 1878-82 роках храм переробили на православну церкву Святого Миколая. Зараз вже дуже важко впізнати в споруді колишній костел.




Те, що це - колишній костел, можна побачити хіба що ззаду:




Але в містечку є діюча римо-католицька каплиця, але новозбудована:


Центральна вулиця Комаргорода:
Tags: Вінничина, Поділля, палаци
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments