Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote in ua_travels,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha
ua_travels

Ельтиген-Вогняна(Огненная)земля

Невелике курортне селище Ельтиген(сучасна назва -Героївка/Героївське), розташувалося в гирлі Керченської протоки Чорного моря, в 16 км. від Керчі.В перекладі з кримськотатарського назва звучить як "край героїв" і дійсно,незважаючи на свої скромні розміри, у селища давня та героїчна історія.
На високому пагорбі знаходиться давньогрецьке городище Німфей, а на найвищій точці гордо здіймається вгору сіре вітрило - пам'ять про Керченсько-Ельтигенську десантну операцію. Саме після цієї операції у селища Ельтиген з'явилося відразу дві назви - Героївка і Вогняна земля.

Стежка до монумента

Восени 1943 р. склалися сприятливі умови для звільнення півострова від німецьких військ. Саме тому Північно-Кавказькому фронту було наказано форсувати Керченську протоку. За задумом операції, яка отримала назву "Керченсько-Ельтигенська", одночасно мала відбутися висадка двох десантів - основного північніше Керчі і допоміжного в Ельтигені, невеличкому рибальському селищі. Останній мав би захопити порт Камиш-Бурун, з’єднатися з дивізіями основного десанту і звільнити Керченський півострів.
Ця операція не стала переможною, радше її можна назвати драматичною. Але вона поклала початок звільненню Кримського півострова, адже відтягнула від Перекопу значні сили противника і зірвала запланований ним контрудар по наступаючих військах 4-го Українського фронту.
Композиція "Вітрило" ("Парус")

Всередині вітрила

Операцію запланували на 1 листопада, але 31 жовтня розпочався сильний шторм. Хвилі фактично викидали на суходіл підготовлені для переправи бійців кораблі. Тому висадку основного десанту, північніше Керчі, скасували. Це рішення прийняли тоді, коли Ельтигенський десант уже був на півшляху до місця призначення.
Німці чекали на десант, тож підходи до Ельтигенського плацдарму з моря та на суші замінували. Крім того, супротивник стримував десант сильним вогнем. На руку німцям спрацювала і погода: величезні хвилі викидали деякі кораблі на берег, інші підривалися на мінах у морі..
Фото

"Вітрило" ("Парус"),1985р.

Десантники, яким пощастило вижити, писали у спогадах: «Стрибали у крижану воду за 100 метрів від берега, ближче підійти не було змоги - заважали мілина й міни. Але за кілька кроків мілина зникала, і ми з головою занурювалися під воду, багато хто не міг плавати. Потім знову мілина, знову провалля, а тут ще безперервний вогонь. Вода біля берега перетворилися на суцільний червоний килим».
Із спогадів  радистки Т. Березіна, однієї з небагатьох, хто дожив до сьогоднішніх днів: «Зі всіх кораблів приходили сигнали «SOS», я ледь встигала передавати координати потопаючих суден. Вночі фашисти, знущаючись, пустили в ефір колискову: «Спіть спокійно, ми охороняємо вас і з суші і з моря», потім почалися погрози і вимога здатися».
Братська могила радянських воїнів-десантників

Монумент пам*яті

Жах у воді не скінчився для солдатів і на суші. Шквальний вогонь йшов з обох боків: німці обстрілювали десантників, а наші, берегова артилерія та флотська авіація, бомбили позиції ворога. «Вся земля перетворилась на суцільне полум’я. Ми назвали її вогняною», - писав у своїх спогадах один з учасників.
У першому ешелоні Ельтигенського десанту висадилося 1,5 тис. вояків. Їм вдалося закріпитися за краєчок суші, але піднятися і йти в атаку під постійними обстрілами супротивника вони не мали змоги. Однак наприкінці дня, відбивши близько 20 атак, десант оволодів плацдармом завширшки 5 км. та завглибшки 2 км.. З настанням темряви висадка продовжилася. На 3 листопада в район Ельтигена було доставлено приблизно 9,5 тис. вояків зі зброєю, мінометами, боєприпасами та гарматами.
Один з мотоботів,потоплених ворожою авіацією

Мотобот на постаменті.Тил

Бої на плацдармі тривали з перемінним успіхом. Вже 2 листопада артилерійські частини, які підтримували ельтигенців вогнем, були перекинуті на північ Таманського півострова для підсилення основного десанту. Там все пішло не так, як планувалося, через це становище бійців ставало дедалі важчим. Німецькі війська блокували плацдарм з моря та повітря. За 26 діб фактично безперервних боїв катерам лише 16 разів вдалося пробитися до десантників, також були труднощі з підтримкою з повітря. Солдати відчували гостру нестачу боєприпасів, харчів, медикаментів, не було жодної можливості евакуювати поранених.
Під відкритим небом..На задньому плані-будівля музею

Експонати

Експонати-2

У ніч на 7 грудня залишки десанту за наказом командування фронту почали прорив оточення. Їм вдалося це зробити, адже противник не очікував цієї атаки. Залишені на плацдармі поранені, а також групи прикриття, не мали жодного шансу на порятунок. Десантники, які прорвалися, захопили на околиці Керчі німецькі склади і закріпилася на висотах гори Мітридат, де ще три дні відбивали атаки разом з перекинутою сюди бригадою морських піхотинців. Але німці теж стягнули до гори додаткові сили, під натиском яких десантники відступили до кордонів міста Керч і 10-11 грудня були евакуйовані.
Таким чином операція, розрахована на кілька днів, розтяглася в сорокаденне протистояння..
Інфоджерело http://ukurier.gov.ua/uk/articles/eltigen-vognyana-zemlya.
Мотобот

Ще одна братська могила воїнів-десантників

Із 145-ти Героїв Радянського Союзу, нагороджених цим званням за участь в боях за Керч, 60 були "ельтигенцями"..
Фото

Пам*ятають..

У Героївці в травні 1985р. відкрили Музей історії Ельтигенського десанту. На місці висадки десанту споруджено меморіал. У меморіальний комплекс входять також братська могила десантників, катер-мотобот, потоплений ворожою авіацією і піднятий тепер на п'єдестал, госпіталь і операційна, сліди окопів і протитанкового рову, дот і пам'ятник-вітрило.
Ельтигенському десанту присвячена і експозиція музею, відкритого на героїчної землі в рік 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Меморіальна дошка

Вхід у сховище-операційну

Автором композиції монументального комплексу виступив скульптор і архітектор Л. В. Тазьба. Центральна частина - це пластична композиція «Парус»,пам'ятник заввишки 20 м. і вагою 2 тис.тонн, зроблений із залізобетону на портландцементі.
Нова інформаційна дошка

Стара інформаційна дошка

Зараз Героївка-курортне селище.Вздовж берега Керченської протоки розкинулись золотаві пляжі і житлові квартали. Будинки витягнулись на відстань бл.5 км. Також тут розташовані пансіонати та вілли, які запрошують на відпочинок гостей Криму. З пляжу майже завжди відмінно видно півострів Тамань.
В сховищі-операційній

Море тут дійсно чудове,-чисте і приємне.Пляж здебільшого формують подрібнені мушлі(ракушняк),місцями є й кам*янисті ділянки.З розваг бачив "аж" одну гірку,тому любителі поганяти-політати-пострибати тут напевне будуть нудьгувати,а от програма "покупатись-позагорати" цілком виконується).
Пляж в Героївці (Ельтиген)

Та сама крошка з мушлів

Фото
Tags: Керч, Крим, музеї, пам`ятники
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments