Артур (artur_makeev) wrote in ua_travels,
Артур
artur_makeev
ua_travels

Місто Сонця Генічеськ

Плацкартний вагон поїзда Київ – Генічеськ нагадує розпечену сауну. Пасажири один за одним замикаються в туалеті, аби освіжити голову водою і постояти над єдиним відкритим вікном.

Розклад руху передбачає пересування півднем країни в час, коли Сонце палить просто нестерпно. Принаймні, цього разу обходиться без запізнень. О першій годині поїзд, нарешті, дістається Генічеська.




На привокзальній площі пасажирів атакують таксисти.  Влітку найбільш популярний напрямок тут  – Арабатська стрілка. Ціни абсолютно різні. Але є одна цілком логічна закономірність – чим більше місць в транспорті, тим менше вам доведеться заплатити.

Ми, тим часом, закидаємо рюкзаки на плечі  і бадьорим кроком рушаємо на пошуки центра міста.
Нас гукає таксист:

- Молодьож, поїхали в центр за 25.
- Дякую, ми пішки
- Пішки? Так це ж цілих два (!) кілометри!

Знизуємо плечима і продовжуємо йти.


Залізничний вокзал Генічеська

Юні відпочиваючі дивляться на Сиваш і розчаровано питають батьків: «Це і є море?». Але дорослі заспокоюють: «Це затока Сиваш, а море з іншого боку».


Сиваш, також відомий як Гниле море

До моря веде пряма дорога, вздовж якої вишукувались акуратні приватні будинки.


Незвичний пам’ятник інтернаціональній дружбі




Храм в колишній житловій хаті


Типовий приватний будинок у місті Генічеськ




Ворота нагадують  - море близько

Окрасою центральної частини міста є частково збережена архітектура кінця XIX – початку XX століття.


Будинки двох і більше поверхів у Генічеську трапляються дуже рідко




Генічеське медичне училище, колишнє приміщення Петербурзького міжнародного комерційного банку


Візитна картка Генічеська – Арка Калімбета, пам’ятник архітектури XX століття




Ще одна арка


І ще одна



Кілька разів на очі трапляється фраза «Місто Сонця». Для Генічеська цілком вдалий слоган.  У місті спекотно з самого ранку. Цим користуються продавці холодного квасу і морозива, інколи підіймаючи ціни до зовсім непристойних.


«Иди сюда»


Ще один пам’ятник інтернаціональній дружбі


Будьмо!


Малюнки на стінах - 1


Малюнки на стінах - 2


Малюнки на стінах – 3

В центрі міста бачимо напівголих людей. Вірна ознака того, що море зовсім близько.

Звертаємо на центральну «туристичну» алею, в надії що вона виведе нас до узбережжя Азовського моря.

Відпочиваючих заманюють сюди смачними ароматами піци та кави, що доносяться з відкритих дверей місцевих кафешок. Це популярне серед гостей Генічеська місце, де можна  сфотографуватися біля типових «курортних» пам’ятників або просто перепочити в тіні.


Прокуратура














Краєзнавчий музей у Генічеську доволі скромний, але і вартість квитка невелика



Генічеськ – маленьке місто, але і тут ми заблукали. Дорогу до моря доводиться питати у місцевих. Нарешті, під вечір ми все ж виходимо до узбережжя. Пляж виявляється майже порожнім, що особисто для мене неочікувано.



Не всі пляжі Генічеська мають такий вигляд.

Вже потім ми знайшли кілька жахливих брудних переповнених місць. До моря там ведуть сірі бетонні плити, а спускатися у воду відпочиваючим доводиться заржавілою драбиною.

Тому ми дуже раді, що саме з дитячого пляжу, як його називають в народі, розпочалося наше знайомство з курортною зоною Генічеська. Адже перше враження – найсильніше. У нас воно було позитивне.

Однак, час піджимає. Генічеськ не є кінцевою метою нашої подорожі. Ми знову накидаємо рюкзаки на плечі і відправляємось далі. Нас очікує дорога на Арабатську стрілку.



Tags: Генічеськ, Херсонщина, музеї
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments