Віталій Ільницький (neo7777vitaha) wrote in ua_travels,
Віталій Ільницький
neo7777vitaha
ua_travels

Верховина- неофіційна столиця Гуцульщини

 Дощова,сіро-похмура Ворохта передала нас у руки не менш хмарної Верховини.Зате тут хоча б дощу не було! Автостанція-магазин-таксі-будинок,-ми добрались до замовленого житла,тепер час перевести подих,висушити намокле ВСЕ і підкоригувати подальші плани,"погоджуючи" їх з погодою..


Наша кімната

Процес сушіння кросівок

Процес смаження м*яса

 Житло у Верховині(на відміну від Ворохти) сподобалось: господиня приємна,максимум умов для самостійного існування та мінімум втручання з її боку -це "+",сусіди також класні(в будинку проживали ще двоє дівчат з якими ми переписуємось досі),відносно недалеко центр міста.
Шишка

 Наступного ранку вирішив(за порадою дівчат) піднятись на оглядову вежу(така тут є),щоб помилуватись красою верховинських пейзахів у променях ранкового сонця.Вийшов на вулицю і зрозумів-пейзажів не буде,-туманно-сіра погода виключала появу будь-яких навіть найменших промінців,а дрібненький дощик-мряка встиг змочити вже все навколо-траву,землю,дерева(з яких капало за комір),зробивши грунтову дорогу слизькою і болотнистою..Бажання кудись йти пропало так і не "розродившись" на повну.Та я все ж таки пішов і,не знайшовши оглядової вежі,піднявся на перший-кращий пагорб звідки також відкривались непогані краєвиди..
Верховина ранково-сіра

Верховина + перелаз

Туманова завіса: "ведмідь у горах курить люльку" )

 Перша письмова згадка про населений пункт датується 1424 р. Аж до 1962 р. містечко носило назву Жаб'є і було не містечком, а звичайним селом поруч з популярною Криворівнею.
 У 1772 р. в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією землі теперішнього Верховинського району увійшли до Австрії.
Чорний Черемош

Фото

В пер.пол.ХІХ ст.у Жабйому і в сусідніх селах діяли опришки.Тут переховувались ватажки селянського руху Буковини. За свідченням І. Франка, у 1849 р. в околицях Жабйого переховувався і був арештований Л. Кобилиця.
Напр. XIX ст. селянський рух набув нової форми - скликання віч (зборів), які стали масовим явищем. Перше селянське віче в Галичині відбулося в Жабйому 16 вересня 1885 р.
Така от "стежечка"..

Стан "нірвани" верховинської Мілки

Колоніальна політика габсбурзької монархії гальмувала не лише економічний, а й культурний розвиток села. В 40-х рр. XIX ст. сюди не було навіть дороги з Косова, жителі села лишалися неписьменними (школу засновано лише в 1852 р.). У 1860 р. з 718 дітей школу відвідували 40.
Медичної допомоги практично не було. В 90-их рр. в Жабйому була лікарня на 10 ліжок, в якій працював 1 лікар. Населення «лікувалось» у різних знахарів. Побувавши 1884 р.в селі, І. Франко так писав про нього: "Ось Жаб'є, гуцульська столиця, нема, мовляють, села понад Жаб'є і більшого лиха шукати дарма...".
Зв*язок із супутниками в нормі!

Цікавенький будиночок

Проте ніякі штучні перепони на шляху української культури не змогли притупити природних здібностей селянина. Розвивалися художні промисли: різьба й випалювання по дереву, виготовлення прикрас і побутових речей з міді та шкіри, килимарство, ткацтво, гончарство.
На розвитку прогресивної культури гуцулів благотворно позначилося перебування в Жабйому ряду видатних українських письменників революціонерів-демократів: І. Франка, М.Коцюбинського, Л.Українки, В. Стефаника, О. Кобилянської. У 1841 р., на основі почутої тут розповіді про опришка А. Ревізорчука польський письменник Ю. Коженьовський написав п'єсу "Карпатські горці" ("Верховинці"), дуже популярну на українській сцені.
"Січ в Жаб*ю". Гуцул з барткою

Ностальгія за минулим: мозаїка на стіні

  Данина минулому: монумент полеглим у боях

Під час першої світової війни в околицях Жабйого точилися бої між австроугорськими і російськими військами.
 Чутки про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції дійшли й до Гуцульщини. Місцеві селяни вимагали від уряду ЗУНР передати трудящим поміщицькі землі. Жаб'ївський селянин П. Шекеряк, виступаючи 17 лютого 1919 р. на вічі в Косові, закликав передати землі графа Скарбека народові.

"Ось Жаб'є, гуцульська столиця, нема, мовляють, села понад Жаб'є і більшого лиха шукати дарма..." І.Франко

Кобзар (Т.Г.Шевченко)

Каменяр (І.Я.Франко)

У квітні 1920 р. відбулося селянське повстання в Косівському повіті. Воно почалося виступом селян Жабйого, яких підтримали інших сіл.В переддень повстання на горі Плаїку під Жаб'їм отаборилися близько 600 чоловік. 17 квітня загін з 100 чоловік, озброєних гвинтівками, ручними гранатами й сокирами, зробив спробу захопити жаб'ївську жандармерію. В ніч з 16 на 17 квітня в Жабйому мали об'єднатися два загони повстанців сіл Зеленої і Голів. Але цей план не здійснився, бо польським властям вдалося довідатися про це. Виступ селян був масовим, проходив під більшовицькими лозунгами. Повстання тривало до 29 квітня, проте, на думку косівського старости, для його повної ліквідації потрібно було ще 14 днів. Польсько-шляхетські власті придушили виступ селян.
Музей Гуцульщини

Інформаційний щит: туристична карта-схема

Ліцей

У Жабйому майже не було освітніх закладів. У школі навчали лише польською мовою. З 1890 по 1930 р. відкрито тільки одну рільничу школу. Уряд буржуазної Польщі зовсім не дбав про охорону здоров'я трудящих. Смертність населення, особливо серед дітей, була надзвичайно високою,- у 1927-1928 рр. майже половина дітей вмирала, не доживши року.
Про неймовірно тяжке життя трудящих гуцулів під владою панської Польщі з великою художньою силою розповідається в народній "Гуцульській пісні"..
Районна рада +

Автостанція + ринок +..

Графік маршруток з АС "Верховина"

  29 червня 1941 р. до села вдерлися фашистські загарбники. З квітня до осені 1944 р. точилися жорстокі бої за Жаб'є. Лише у вересні село було остаточно визволене від гітлерівських загарбників. Жахливу картину являло визволене Жаб'є. Німецько-фашистські окупанти спалили майже всі будинки, лікарню, зруйнували мости, лісопильний завод, електростанцію, кінотеатр і навіть церкву - культурно-історичну пам'ятку XVII ст.
Церква Успіння Прсв.Богородиці з дзвіницею

  Храм

Дзвіниця

У травні 1945 р. прийняли постанову про електрифікацію Жабйого. Невдовзі відновили свою діяльність лісопильний завод (пізніше об'єднаний з дрібними промисловими підприємствами і реорганізований в артіль "Вільна Гуцульщина"), було відкрито семирічну й дві початкові школи,запрацювали лікарня, аптека, ряд соціально-побутових закладів; створено Гуцульський ансамбль пісні й танцю.
Церква

Верховина

Верховинська торгівельно-пішохідна

 Перебували ми у Верховині з 16 по 20 число,-два дні були сонячні а два-дощові.Доречі,місцева жіночка розказувала,що туманно-дощова погода у літню пору для міста не дивина,-тут здебільшого так(з її слів).Але власне з основними завданнями(огляд містечка та підйом на г. Піп Іван Чорногорський) справились,було вдосталь часу і для пасивного відпочинку,типу шашлики-парна..
Карта веломаршрутів

Монумент

Міст з вказівником

 Якоїсь надто цікавої архітектури у Верховині ви не побачити,але тут чудова природа, та клімат, а ще тут є декілька музеїв,найстаршим з яких є егіональний історико-краєзнавчий музей "Гуцульщини".
Чорний Черемош

Дитячий заклад санаторного типу "ЛОК "Верховина"

У великій двоповерховій будівлі розташували 3 виставкових та 2 експозиційних зали музею Гуцульщини, тут можна побачити ткацькі верстати, гуцульський одяг, окрасою музейного фонду є пара молодят -ляльки у деталізованому традиційному вбранні були подаровані музею після Другої Світової війни. У загальному експозиційному залі відвідувачі можуть побачити уламок метеориту з р.Бистрець, церковні книги реєстрації новонароджених XVIII-XIX ст., періодику за 1936 рік, що особливо цікава матеріалами, написаними гуцульським діалектом, та багато чого іншого.Музей цікавий не лише з точки зору представлених експонатів: від самого початку він мав стати не просто місцем зберігання об’єктів культурної спадщини, а науково-дослідною базою Гуцульщини та Східних Карпат. З моменту відкриття у лютому 1938 р. на базі цього музею вчені проводили навіть астрономічні дослідження!
"ЛОК "Верховина"

Фото

 Території Верховинского району визнані лікувально-оздоровчим курортом, оскільки тут відомі більше ста джерел цілющих мінеральних вод. Серед них тільки у Верховині і сусідньому Буркуті досліджені десять джерел. Не менш важливим лікувальним природним чинником можна назвати хвойні ліси, великі масиви яких не лише забезпечують свіжість і чистоту повітря, але і наповнюють його цілющими фітонцидами. Бази відпочинку і готелю Верховини приймають на лікування дорослих і дітей із захворюваннями органів дихання, травного тракту, нервової, кістково-м'язової і ендокринної системи, а також системи кровообігу.
Панорама

Чебрець

 Зараз Верховина розвивається як гірськолижний курорт. У селі є підйомник завдовжки 320 метрів (мультиліфт), перепад висот 72 метри, пропускна здатність 100 чоловік на годину.
Басейн + джакузі

Парна

Камін
Tags: Карпати, гори, храми
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 20 comments