v1snyk (v1snyk) wrote in ua_travels,
v1snyk
v1snyk
ua_travels

Імла

Продовжуємо ловити різні природні явища по Вінниці. І цього разу відправимося в ранок жовтневого дня.


Поки рухатись вулицею, навколо темно й вогко. А варто тільки вирватись на простір – і там зовсім інший світ, кольоровий та містичний.








Зрештою добираюсь до води. Озера добряче поросли очеретом, та все ж.




У багряній воді вже не дрімають качки.




І в кінці-кінців зриваються з місця.




Високо в небі ще палахкотить місяць.


А порожніми доріжками тільки зрідка проходять якісь тіні.




Багряне небо тим часом набирає іншого кольору:




А я паралельно озерам пробираюсь назустріч світанку.




Бомбезна все-таки пора, і шкода, що зі своїм способом життя в цей час доби я зазвичай наглухо сплю.








А там нарешті показується і сонце:








Але на жаль, переважно туман монохромний. Буває так:






І навіть вдень:


Тоді навіть звичайні паркові стежки стають таємничими.






На озері мерзнуть і розчиняються в імлі рибалки.




І просто навпростець ходять люди.




Помітив білку, тільки не при такій видимості фотографувати її здалеку. А ви її бачите?


Чорно-біла зима. Як добре, що вона вже позаду.


І скоро нарешті частішають ясні дні. В один з таких наприкінці зими ловив майже повний і як ніколи величезний місяць.




Ловив із Сабарова. Давно тут не був, хоч на той момент ще було і грязько, і слизько, не витримав. На Сабарові сонце сідає за ліс на узвишші.




Небо персикового кольору:






І зрештою при справах залишається тільки місяць, на ледь не щохвилини новому небі.






Закінчується один з рідкісних для зими безхмарних днів, і скоро їх буде набагато більше. І тепло та сонце знову покличуть у дорогу.

Tags: Вінниця
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments